Головна » Статті » Мої статті

Читати? Читати!

Книги - морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить. 
                           І. Франко 

„Читання – це віконце, через яке дитина повинна бачити і пізнавати світ і саму себе.” 

„Читання – шлях до успіху”.

  «Школа - це перш за все, книга, 
а виховання - перш за все, слово,
книга і живі людські відносини».  
               В.А. Сухомлинський

    Велику роль у сучасному навчально-виховному  процесі відіграє книга. Тому пропа-ганда читання, виховання читацької культури, формування вміння користуватися бібліоте-кою,книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків. 
    Як писав Василь Олександрович Сухомлинський: «З книги починається самовиховання, індивідуальне духовне життя». Книга відіграє велику роль у духовному житті дітей, але лише тоді, коли дитина вміє добре читати. Люди роблять одне для одного те, що вміють і можуть. Лікар хоче, щоб усі були здорові, учитель хоче, щоб всі багато знали. А бібліотекар прагне виховувати культуру читання, вчить знаходити в книгах відповіді на різноманітні питання зацікавленого читача.
    Шкільна бібліотека є важливим учасником процесу культурно-виховної і просвітни-цької роботи у закладах освіти. Саме вона сприяє формуванню культури читання, саморозвитку особистості дитини, підвищенню інформаційної, освітньої, пізнавальної, інтелектуальної діяльності школярів. 
Протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури чи-тання школярів. І головне завдання шкільного бібліотекаря – підвищити інтерес школярів до читання художньої літератури та періодичних видань, зацікавити дітей науковою та довідковою літературою, навчити їх користуватися нею. Саме зараз, у вік комп’ютеризації і доступу до Інтернету, багато учнів мають можливість одержати знання саме через комп’ютер. Вони все рідше тягнуться до книжки. Аналіз рівня читацької та інформаційної компетентності громадян України свідчить про кризу читацької культури.Моніторинг , про-ведений серед учнів 2-4 класів нашої школи в кінці першого семестру показав, що що лише частина дітей читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викли-кають особливий інтерес, залишаються казки (2-3 кл.), оповідання (4 кл.). Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури. Анкетування, проведене серед батьків, на жаль, теж не залишає оптимістичного враження, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї, вони не надають серйозного значення роз-витку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга.
     Усе частіше можна почути думку, що електронні засоби інформації здатні частково, а той повністю забезпечити всі потреби людства, пов’язані з освітою, культурою, вихованням та дозвіллям. Це зумовлене втратою в суспільстві інтересу до читання. Тому формування читацького інтересу в наймолодших користувачів книги є актуальною проблемою сьогоден-ня. 
    Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти й виховання, зорієн-тованої на входження у світовий освітній простір. У цих умовах бібліотекарю необхідно орі-єнтуватися в широкому аспекті інноваційних технологій, ідей, напрямків. 
    Інновація - процес створення і впровадження нових засобів для розв’язання тих методів в бібліотечній роботі, які досі здійснювались по-іншому: відкриття нових форм, ме-тодів, способів бібліотечної діяльності, вихід за межі відомого в бібліотечній практиці, твор-ча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем. 
    Запровадження інноваційних форм популяризації літератури і нетрадиційного розк-риття книжкових багатств, дозволяє користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різ-них галузях знань, розкрити творчий потенціал.Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що пере-дає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявився для них найцікавішим. Таким чином, праг-нення бібліотекаря співпадає з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі. 
Інноваційні форми  роботи: цільові програми, проекти.
Масштабні заходи: 
    марафон
    майстер клас
    демонстрація - парад літературних героїв
    тематичний рейд
    фестиваль
    флеш-моб 
    чемпіонат 
    ярмарок та ін.
Масштабні заходи  місцевого характеру:
    асамблея 
    бал
    віртуальний/дистанційний урок
    дисколекція 
    жива газета 
    захист проекту 
    інформаційна біржа
    карнавал (маскарад) 
    мозковий штурм
    мультимедійні презентації
    салон 
    театр книги 
    ток-шоу і т. д.  
Але яку форму роботи ви не обрали б, однією з умов для її організації та проведення є рек-лама книги і читання.
    Задача бібліотекаря полягає в тому, щоб розвинути ті здібності та інтереси, які в інших умовах залишаються поза впливом шкільної освіти. Треба виховувати не читання заради читання, а читання як самостійну діяльність учня у світі книжок, з якої починається його са-моосвіта, самовиховання, формування читацьких смаків. У зв’язку з цим велика увага нада-ється пошуку активних способів пропаганди літератури, які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними. Оволодіння знаннями з ініціативи учня - це і є самоосвіта, для якої характерна присутність активних пізнавальних інтересів, прагнення до їх задоволення, таким чином набувається культура читання.
        Книга – головний засіб навчання. Читати систематично й осмислено навчає школа, і багато в чому читацька доля дитини залежить від того, наскільки майстерно бібліотекар разом із педагогом  залучає учнів до книги, закріплює читацькі навики, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює діапазон читацького досвіду та знань.
    Для досягнення цієї мети шкільний бібліотекар упроваджує в навчально-виховний процес різноманітні форми масової та інформаційної роботи. Школа ставить завдання - ство-рити умови для розкриття творчого потенціалу дитини. Бібліотека, будучи елементом освітнього середовища, активізує творчий, інтелектуальний потенціал дитини.      
У нашій бібліотеці проводиться велика і цікава робота щодо популяризації книги; фо-рмування стійких читацьких інтересів, свідомої потреби в читанні, запровадженні активних форм інформування про книгу: 
    книжкові виставки, бесіди, огляди, бібліотечні уроки, тематичні полички, години ці-кавих повідомлень, казкові вернісажі, бібліотечно–бібліографічні уроки; днів, тижнів інформації; оновленні форм і методів роботи з читачами; 
    збереженні, зміцненні та розширенні книжкового фонду. 
    у бібліотеці поряд з традиційними формами роботи активно використовуються інформаційні технології, проводяться різноманітні цікаві заходи спрямовані на залу-чення дітей до читання. 
Допомагати читачеві у виборі та роботі з книгою, пошук і пояснення невідомих йому фа-ктів – все це вимагає індивідуального підходу до кожного читача. 
У практиці своєї роботи застосовуємо різноманітні форми і методи індивідуальної роботи з читачами різних вікових груп. В основі індивідуальної роботи з учнями молодших класів лежить спільна робота бібліотекаря, вчителя, батьків у пробудженні та розвитку дитини інтересу до самостійного читання, до дитячої книжки. Найпоширенішою формою роботи є бесіда: при записі  читачів у бібліотеку, при рекомендації і виборі книг, при поверненні книг, коли дитина ділиться враженням про прочитане. З першого класу знайомимо дітей з книгою, привчаємо до систематичного і вдумливого читання. Систематично проводимо бібліотечні уроки: «Від стін печер до друкованої книги», «Книжкова лікарня», а також «Посвяту у читачі». Починаючи з 5-го класу на бібліотечних уроках разом з вчителями бібліотекарі вводять учнів у світ інформаційно-довідкових матеріалів. У 6-7 класах діти закріплюють свої знання зі здобування інформації в довідковому апараті бібліотеки. 8 – класники вчаться працювати з більш серйозними енциклопедіями. Учням 9-11 класів розповідаємо про тематичну рекомендаційну бібліографію.Проведено в школі конкурс «Книгоманія 2014», Свято книги, а також щорічні акції «Живи, книго!», з метою посилення ролі книги в безперервному процесі, формування учнівської молоді культури читання, виховання бережливого ставлення до книги. Такі заходи сприяють підвищенню інтересів учнів до книги, до читання. Як правило після кожного успішного проведеного бібліотечного уроку, огляду книг у шкільній бібліотеці створюється ціла черга учнів за цікавими книжками. 
Знайомство з новою літературою відбувається під час відкритих переглядів літератури: день нової книги, день інформації, твій друг – словник.А також біля постійно діючих тема-тичних полиць і книжкових виставок: „Нові надходження літератури”, „Сьогодні ми читає-мо”, „Знай, люби і бережи чарівний світ природи”, „Цікава хімія” „Цікава математика” „Мій край – моя історія жива” та інші. 
Ми вчимо читачів отримувати задоволення від процесу читання. Прищеплюємо лю-бов до рідного краю, міста, до природи. Виховуємо шанобливе ставлення до книги, до історії, до близьких. 
Серед форм і методів роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет, використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад з інформаційної культури, інформаційних конкурсів тощо. 
Ось приклади найбільш поширених нових термінів, які позначають нові форми викладання інформації, інноваційні форми масової бібліотечної роботи з учнями тощо.
Буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в тому чи іншому вигляді візуалізує її зміст.
Вебінар – способ організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету. 
Вірусний маркетинг - загальна назва різних методів розповсюдження реклами, що характе-ризуються розповсюдженням у прогресії, близької до геометричної, де головним розповсю-джувачем інформації є самі отримувачі інформації, шляхом формування змісту, здатного залучати нових отримувачів інформації за рахунок творчої, незвичної ідеї. 
Геокешинг - туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні схованок, захованих іншими учасниками гри.
Інфографіка (лат. Informatio + греч. γραφω) – графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.
Копіпаст (англ. copy + paste) – використання чужої інформації на своєму ресурсі (копіювання і вставка) без вказівки авторства.
Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними букле-тами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та провдять бліц-опитування.
Підкастинг - окремий файл або серія оновлюваних аудіо-відеоресурсів, доступних для про-слуховування, просмотру або скачування в Інтернеті.
Печа-куча - конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 хвилин.
Фандрейзинг - пошук і залучення додаткових джерел фінансування.
Флешмоб - заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться.
Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем, на пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації.
Хаукаст (англ. how to +broadcasting) – відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як робити».
Для більш детального ознайомлення з новими бібліотечними термінами пропонуємо увазі шкільних бібліотекарів Словник нових бібліотечних термінів / уклад. Осипенко В.М.; Центр. Р-на б-ка ім. П.Г. Тичини. – К., 2013. – 13 с. – Бібліогр.: 18 назв. (компакт-диск ж.«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» №6, 2013).
Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і но-вих форм масової роботи. До традиційних, перевірених часом форм масової роботи бібліотеки з читачами можна віднести розповсюджені в бібліотеках літературні вечори, поетичні інтервю, усні журнали. 
Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з дітьми  молодшого шкільного віку є голосне читання.Використовуючи аудіовізуальні матеріали, можна організувати про-слуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців або запросити акторів до бібліотеки для виступу перед учнівською аудиторією [18].
Традиційною формою роботи бібліотеки з популяризації читання є проведення бібліографічних оглядів літератури. Найбільш популярними є огляди нових надходжень. Більш складними є тематичні та жанрові огляди. Останні досить рідко використовуються в практиці роботи бібліотек, хоча викликають значний інтерес у читачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури  та можуть бути організовані як цикл заходів.
Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книжок, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видагь, розвиваючи в читачів інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тема-тичного каталогу, Інтернет-ресурсів та ін. [2, 19]
Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою.
Теле - і радіоогляд стали активно використовувати деякі бібліотеки для дітей із поя-вою місцевого телебачення. Якщо в навчальному закладі є шкільне радіо, це чудова можливість для бібліотекарів систематично виступати з оглядами, інформувати про нові надходження, формувати художні смаки читачів, рекламувати бібліотеку.
Бенефіс читача – це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам [2, 19].
Завдяки активному впровадженню бібліотеками комп’ютерних технологій, комплек-туванню фондів документами  на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі, екскурсії кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України.
 Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра книжки, яка щойно вийшла друком.Прем’єра книжки найбільш ефективна для рекомендації нової книжки місцевих поетів, письменників або видань краєзнавчої спрямованості. Для посилення емоційно-естетичного впливу та пробудження інтересу до новинок бібліотека може використовувати наявні технічні можливості (комп’ютери, Інтернет, проектор) [2, 22]
Презентацію книжки часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо по-передньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це ви-дання.
 На літературному аукціоні пропонується «купити» не майно, а книжки, а от  «роз-рахуватися» за них можна знаннями. Переможе той, чия правильна відповідь на запропоно-ване питання буде останньою. Для цього змагання важливо створити атмосферу аукціону, підібрати необхідні атрибути (молоток і дзвінок для головного аукціоніста). Перед оголо-шенням кожного запитання звучить дзвінок. Наприклад, пропонується назвати всі твори якогось письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох, стукає молотком  по столу, «закриваючи» таким чином відповідь. Той із гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купи-ти», тобто право першочергово взяти в бібліотеці книжку, яка користується особливим попитом серед читачів [2, 23].
Літературне лото. Для цієї гри потрібне гральне поле, розділене на пронумеровані клітинки та стільки ж карток із запитаннями. У грі беруть участь 6-8  читачів. Гравці по черзі беруть по одній картці з запитанням і, якщо відповідь правильна, кладуть картку на гральне поле. Виграє той, хто першим заповнить гральне поле.
Літературні подорожі сторінками книжок. Учасники подорожі обирають маршрути, за-повнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі, підбивають підсумки. Алгоритм проведення літературної гри-подорожі включає такі етапи:
    вибір теми, розроблення маршруту подорожі сторінками книжок, підбір літератури;
    робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників тощо;
    організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, про-ведення бібліографічних оглядів літератури [2, 24].
Театр у бібліотеці. Ця форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу  читачів до книжки, емоційно розповісти про її зміст, «оживити» її, спонукає дітей після за-хоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр  розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята.Театральне прочитання літературного твору робить захід яскравим і видовищним. Для театру книжки бібліотекар має обрати літературний твір, написати театральну версію книжки, залучити дітей до участі в виставі. Перед початком вистави бібліотекар розповідає про життя і творчість письменників, а сюжет однієї книжки учні побачать у вигляді інсценівки [2,25].
Характерними особливостями інноваційних форм масової роботи з учнями є новизна в назвах, діалог бібліотекаря з користувачами та користувачів між собою, відсутність сталої методики їх проведення, оскільки вони народжені фантазією, бажанням бібліотекаря при-вернути увагу дітей до книжки, викликати в них бажання читати, здобувати знання за допо-могою новітніх технологій.
У «Маніфесті шкільних бібліотекарів» зазначається, що „Не дивлячись на різноманіття розходжень в умовах роботи шкільних бібліотек існує набір необхідних знань, якими повинен оволодіти кожен бібліотекар, щоб ефективно розвивати бібліотечні служби – це знання інформаційних ресурсів, бібліотечної справи, інформаційної політики й методики інформаційної освіти [6,52]. Адже в сучасних умовах бібліотекарі стають «навігаторами в глобальних інформаційних ресурсах, які мають здібності локалізувати, надавати доступ до інформації згідно з запитами користувачів» [6,15].
А що ж порадити батькам?Головне для батьків – відкрити маленькій людині диво, яке несе в собі книга! 
    Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків: їхньої ласки, турботи, мудрого слова, поради. Тому, дуже часто на батьківських зборах особливо в початкових кла-сах націлюю батьків на те, що вони повинні бути дітям щирими друзями. І якщо в родині теплі, доброзичливі взаємини, з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитині. Не тільки в школі, але і вдома слід вчити дітей читати й любити книжки. 
    Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко і виразно читати, викликати інтерес до читання. Чим би не захоплювалася дитина – на допомогу їй завжди прийдуть книги. Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уро-ках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Маленький учень має пра-цювати в школі з допомогою вчителя та бібліотекаря, вдома – з допомогою батьків. 
    У батьків часто виникають запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, потрібно ознайомитися зі змістом багатьох  дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захо-плень дитини. Якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного читання, купувати їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Треба прагнути того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини. Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей. У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок – все це сприяє зацікавленню дітей. 
    Особливу увагу заслуговують сімейні читання. Під час цього читання батьки відкри-ваються для дитини з нового боку. 
    Щоб привчити дітей читати самостійно,доцільно почати читати дитині книжку, але на найцікавішому місці зупинитись, в більшості випадків дитина читає далі самостійно. До-рослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, з’ясувати, чи все дитина зрозумі-ла, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме само-стійно. 
Приблизно 20 років тому дослідники довели, що саме читання є головним чинником розвитку рівня розумових здібностей і організованої свідомості в людині.
Для розвитку таких здібностей, як уміння читати, говорити, існують чіткі фази, своєрідні "вікна розвитку". Доти, поки ці "вікна" відкриті, названі здібності можуть розвива-тися. Наприклад, для здатності до читання "вікно" закривається в 12-15 років, а для мовного розвитку - в 9-10 років. Ці біофізичні процеси лежать в основі мовної здатності до читання. Без чого неможливий розвиток абстракції, творчих можливостей, здатності приймати рішення й учитися.
Книги - найкращі друзі людини. Читання допомагає розширити кругозір і сприяє роз-витку вашої дитини. Однак, беручи до уваги величезну кількість розважальних засобів, таких як телебачення, мультики, СD/DVD і відеоігри, стало досить важким прилучити дітей до читання. Ось кілька корисних порад, які допоможуть привчити дитину до світу книг.
Оточіть дітей книгами. Це один з кращих способів навчити дитину любити читати. Розкладіть книги і журнали так, щоб їх було легко знайти. Якщо дитина виросте серед книг бачачи, що її батьки - книголюби і захоплені читачі, їй буде цікаво випробувати це на собі.
Нехай місце для книг буде виділено в самому світлому місці. Журнали складіть в стоп-ку, дитячі книги покладіть на стіл, барвисті книги, що легко читаються, покладіть серед іграшок, кілька книг - в машину і кілька книг - в спальню.
Коли дитина буде оточена такою безліччю книг та журналів, звісно вона буде схильна до читання книг. Діти особливо люблять слухати історії. Дайте їм яскраві, барвисті книги!
Діти люблять яскраві книги, а книги без картинок їх не цікавлять. Тому дайте їм книги, що містять в собі безліч різних барвистих ілюстрацій. Саме яскраві картинки викликають інтерес до читання і пізнавальності.
В даний час, завдяки сучасним технологіям, видання книг зробило книги доступними. Багато можливостей для озвучування книг. Аудіо-книги - теж один з можливих варіантів для збудження інтересу до творів літератури.Один із найкращих способів прищепити любов дітей до книг - це читання перед сном. Діти з нетерпінням чекають історії, лежачи в ліжку. 
Якщо ви не знаєте, як навчити дитину любити читати, то подайте їм приклад. Діти на підсвідомому рівні переймають звички у своїх батьків. Якщо у них є звичка читати, найімовірніше, що дитина виросте книголюбом. Якщо мама з татом мало дивляться телевізор, а в основному читають, будьте впевнені - те ж саме повторять їхні діти.
Привчити дітей до читання можна, використавши перегляд мотиваційного відео. Не-хай відео буде надихаючим, міститиме в собі красиві картинки з глибоким посланням, яке ймовірно має більший вплив, ніж вірш мами. 
Золоті правила для батьків:
•    Не заставляйте дитину читати  насильно.
•    Будьте прикладом для наслідування своїм дітям.
•    При виборі книги потрібно надавати перевагу книгам, що відповідають віку та інте-ресам дитини.
•    Обовязково читайте книги вголос.

Тепер ви знаєте, як навчити дитину любити читати! Вперед!


Література
1.    Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» // Освіта України. – Від. 26.02.2007. - №17.
2.    Купіна О. Масова робота: класика жанру та новації / О. Купіна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. - №7. – С. 17-25.
3.    Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи / В. Осипенко, В. Здановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. 2013. - №6. – С. 23-28.
4.    Поперечна Л. Мрії попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки / Л. Поперечна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. - №4. – С. 5-14.
5.       Рогова П.І. Інноваційна діяльність освітянських бібліотек в епоху цивілізаційних змін / П.І. Рогова // Педагогіка і психологія. – 2011. - №1. – С. 115-124.
6.    Шепелява І.О. Настільна книга шкільного бібліотекаря / І.О. Шепелява, Г.М. Іваненко. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2010. – 128 с.
7.    Словник нових бібліотечних термінів / уклад. Осипенко В.М.; Центр. Р-на б-ка ім. П.Г. Тичини. – К., 2013. – 13 с. – Бібліогр.: 18 назв. (компакт-диск ж.«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» №6, 2013)

Категорія: Мої статті | Додав: valya (16.09.2014)
Переглядів: 269 | Теги: читання, інноваційні форми роботи | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar