Головна » 2014 » Листопад » 21 » Вийшов новий випуск наукового збірника про український визвольний рух
20:14
Вийшов новий випуск наукового збірника про український визвольний рух

В новому 19-му випуску наукового збірника «Український визвольний рух» — про інформаційні кампанії ОУН у Європі та Америці, шифрування документів в ОУН, боротьбу нацистського і радянського режимів з українським визвольним рухом та багато іншого.

Збірник продовжує серію наукових публікацій документів, досліджень, рецензій та інших матеріалів, які розкривають різноманітні аспекти українського визвольного руху у ХХ столітті, його структур та окремих особистостей.

Видання наукового журналу «Український визвольний рух» започатковано у 2003 р. Центром досліджень визвольного руху та Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Серед опублікованих досі збірників є і тематичні, присвячені окремим постатям визвольного руху, наприклад, Романові Шухевичу та Євгенові Коновальцю, чи проблемам: українсько-польському конфлікту під час Другої світової війни, боротьбі народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів в ХХ столітті.

Випуск 19-й «Українського визвольного руху» складається з таких рубрик: джерела та історіографія, український визвольний рух 1917–1939 рр., період збройної боротьби ОУН та УПА, український дисидентський рух, рецензії.

У першій частині збірника, окрім традиційної публікації листування провідних діячів ОУН, в даному випадку — кореспонденції Зиновія Книша з Андрієм Мельником у 1953–1954 рр., розміщено унікальну, не введену досі в науковий обіг, підбірку 47 листів і поштових карток (1956–1958) громадського, військового діяча Михайла Матчака до хорунжої УСС, громадської діячки, вченої Олени Степанів-Дашкевич. Цінність цих матеріалів полягає не лише у тому, що вони проливають світло на маловідомі факти з біографії цих двох видатних українців, але й розповідають про важке повсякдення в’язнів радянських концтаборів. Упорядниці матеріалів Галина Сварник і Христина Процюк подбали про розлогий і змістовний науковий коментар до листів, які значно полегшують сприйняття джерел.

Увагу багатьох дослідників та любителів історії неодмінно приверне стаття Сергія Рябенька, в якій проаналізовано причини, умови створення, упорядників, зміст так званої «Книги фактів», що викликає неоднозначні трактування у середовищі істориків і часто використовується в дискусії про суперечливу політику ОУН у єврейському питанні.

Основні віяння сучасної вітчизняної історіографії історії ОУН 1929-1939 проаналізував у своїй статті доктор історичних наук Василь Футала, який давно займається вивченням окресленої проблематики.

Друга частина збірника присвячена історії українського визвольного руху міжвоєнного періоду і представлена статтею київського дослідника, к.і.н. Михайла Ковальчука про збройне протистояння між військовими силами Центральної Ради та прихильниками радянської влади у Катеринославі в січні 1918 р., а також публікацією наукової співробітниці ЦДВР, к.і.н. Марти Гавришко, яка розповідає про форми, методи, перебіг і результати інформаційно-пропагандистської кампанії ОУН у Європі та Америці, пов’язаної з відстоюванням прав української національної меншини у Речі Посполитій на початку 1930-х рр. Особливий акцент авторка робить на аналізі зусиль українських націоналістів у вирішенні польсько-українського конфлікту цього часу, проявом якого стала сумнозвісна «пацифікація», за допомогою Ліги Націй.

У найбільшій за обсягом третій частині збірника вміщено статті відомих дослідників історії ОУН та УПА 1940-х–1950-х рр. Зокрема, у цьому блоці варто виділити наукові праці, які не просто присвячені маловивченим питанням, а й можуть слугувати ефективним інструментом боротьби з сильною антиукраїнською пропагандою на сучасному етапі. До таких належить стаття к.і.н. Ярослава Антонюка, в якій спростовано численні міфи польської історіографії про вороже ставлення ОУН та УПА до чеської національної меншини, яка проживала на Волині. Автор запропонував власну концепцію участі чеської громади Купичева (нині Гурійського району Волинської області) у польсько-українському протистоянні 1943–1944 рр. Не менш значимою є стаття к.і.н., запорізького дослідника Юрія Щура, який на основі розсекречених архівних документів радянських спецслужб описав структуру та основні напрямки діяльності осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації у 1942–1943 рр.

Регіональний аспект історії українського визвольного руху знайшов відображення і в роботі доктора історичних наук Галини Стародубець, яка дослідила особливості діяльності підпілля на території двох регіонів Волині – східному (Житомирщині) та західному. У своєму дослідженні авторка звернула увагу на ставлення місцевого населення Східної Волині до оонівського підпілля і УПА у 1941–1945 рр. та масштаби замученості у них місцевих мешканців.

Результатом тривалих досліджень к.і.н. Олександра Пагірі стала опублікована у збірнику наукова праця про таємні переговори між представниками українського підпілля та угорською армією в роки Другої світової війни, що відбувалися в столиці Угорщини у грудні 1943 р., що дозволяє поглянути на український визвольний рух як важливий чинник міжнародної політики того часу, який впливав на становище країн Центральної та Східної Європи.

У своїй статті к.і.н. Володимир Ковальчук підняв малодосліджені на сьогодні питання конспірації в ОУН(б), пов’язані з шифруванням. На підставі аналізу більше ста архівних документів автор детально описує реформу зашифровування документів ОУН, а саме літерних шифрів адресатів, адресантів, дат, текстів документів на числові у другій половині 1940-х рр.

Стаття кандидатів історичних наук Олександра Іщука та Наталії Ніколаєвої розповідає про передумови, причини розробки членами Проводу ОУН, втілення у життя та наслідки реалізації у 1945–1954 рр. стратегій «Дажбог», «Орлик» та «Олег», які стосувались діяльності ОУН в умовах радянської дійсності, поширення діяльності ОУН на Південно-Східні та Південні області України, виховання та підготовку молодих кадрів як основного джерела поповнення підпілля.

Про боротьбу двох тоталітарних режимів – нацистського і радянського – з українським визвольним рухом розповідають статті Ігоря Бігуна про антиукраїнську діяльність одного з найжорстокіших функціонерів Гестапо гауптштурмфюрера СС Вільгельма Вірзінга, який причетний до арештів, катувань і смертей багатьох українців, а також матеріали наукового співробітника Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ігоря Дерев’яного про репресивний вплив системи радянських концтаборів спеціального призначення (особлагів) та умов перебування в них у 1948–1954 рр. на політичних в’язнів, зокрема, учасників українського визвольного руху.

Четверта частина матеріалів у науковому журналі представлена статтею наукової співробітниці Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської, у якій на прикладі життя і діяльності громадського діяча, шістдесятника Івана Геля досліджено спадковість українського визвольного руху, що в другій половині ХХ ст. набирав нових, раціональних відповідно до реалій час уформ і методів. Авторка висвітлила негативний вплив радянської системи та позитивний вплив сімейного виховання на формування особистості з чітким розумінням необхідності збереження національної пам’яті як важливого чинника формування національної свідомості, необхідної для продовження визвольного руху.

У п’ятій, заключній частині збірника міститься рецензія доктора історичних наук Івана Патриляка на книгу П. Потічного «Пропагандивний рейд УПА в Західну Європу» (Торонто; Львів, 2014), яка, на думку рецензента, завдяки тому, що містить інформацію про кількість, склад, вік, соціальний статус, стан здоров’я учасників рейдових відділів, може стати каталізатором появи історичної антропології.

До редакційної колегії збірника входять: канд. іст. наук Володимир В’ятрович, канд. іст. наук Марта Гавришко (відповідальний редактор),  Руслан Забілий, д-р істор. наук, проф. Іван Патриляк, канд. іст. наук. Олександр Іщук, проф., д-р іст. наук Леонід Зашкільняк, проф. Володимир Косик; проф., д-р іст. наук Микола Литвин; д-р іст. наук Іван Патер; д-р іст. наук Анатолій Русначенко; канд. іст. наук Олександра Стасюк, Геннадій Іванущенко, канд. іст. наук Василь Стефанів.

Редакція розпочала набір матеріалів до наступного, 20-го випуску наукового журналу і запрошує усіх дослідників до плідної співпраці!

Матеріали можна надсилати на електронну скриньку відповідального редактора збірника Марти Гавришко (havryshko@gmail.com, +38(063)628-68-60, https://www.facebook.com/havryshko)

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Переглядів: 166 | Додав: valya | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar