ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Бібліотека – інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юридичним особам (Стаття 1 Закону України „Про бібліотеку і бібліотечну справу” від 27.01.1995 р. № 27/95-ВР).

Бібліотечна мережа – бібліотечна система, об’єднана спільністю завдань, організаційних рішень, рядом єдиних ознак (приналежність до певної території, засновника, галузі тощо). На сучасному рівні розвитку бібліотечні установи, які входять до певної мережі, об'єднуються мережею електронного зв'язку для виконання конкретних бібліотечних функцій (ГОСТ 7.0-99. Межгосударственный стандарт. СИБИД. Информационно-библиотечная деятельность, библиография)

Бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці (Закон України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” від 27.01.1995 р. № 27/95-ВР).

Бібліотечний фонд – систематизована сукупність документів у бібліотеках, які сформовані відповідно із завданнями, типом і за профілем книгозбірні для їхнього зберігання та користування (Библиотечная энциклопедия / Рос. гос. б-ка. –  М., 2007. – С. 220).

Бібліотечні ресурси – упорядковані фонди документів на різних носіях інформації, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання і передачі інформації (Стаття 1. Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” від 27.01.1995 р. № 27/95-ВР).

Документ – зафіксована на матеріальному носії інформація, яка призначена для зберігання і передавання у часі і просторі (ДСТУ 4419-2005. Інформація та документація. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять).

Збереження фонду – фізична наявність документа (у фонді або у користувача), цілісність його складових частин, їх незмінність (відсутність пошкоджень), що зберігаються в даному фонді; його гігієна, консервація та реставрація; створення відповідних умов охорони (Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания / сост.: З. Г. Высоцкая, В. А. Врубель, А. Б. Маслов, Л. К. Розеншильд ; Российская академия наук; Библиотека по естественным наукам. – М., 1985. – 268 с.).

Інвентаризація – періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства і реальності даних обліку, складання опису майна (інвентарю) і є важливим засобом контролю за зберіганням майна, дотриманням фінансово-платіжної дисципліни (Словник банківських термінів: банківська справа : терминол. слов. – К., 2000. – С. 200).

Інвентаризація фонду – вид індивідуального обліку фонду, який містить у собі реєстрацію творів друку та інших видань в облікових документах бібліотеки (інвентарній книзі, обліковому каталозі тощо) (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. –  М., 1986. –  С. 55).

Обмінний фонд – частина бібліотечних фондів, призначена для взаємного обміну документами з іншими установами (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. – М., 1986).

Обмінно-резервні фонди – дублетні щодо діючих фондів бібліотеки. Ці фонди багатогалузеві за змістом, мають у своєму складі книги, періодичні та продовжувані видання і хронологічними рамками не обмежуються. Обмінно-резервні фонди включають резервний і обмінний фонд (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. – М., 1986).

Основні фонди – це частина бібліотечних фондів, які відображають найбільш повний комплект документів за профілем комплектування (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. – М., 1986).

Охорона фонду – сукупність правових, організаційних, режимних, оперативно-пошукових, технічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки бібліотечного фонду. (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. –  М., 1986. – С. 117).

Перевіряння наявності (та стану) одиниць зберігання – переглядання і встановлення відповідності реальної кількості одиниць зберігання та аркушів до записів в облікових документах архіву, а також виявлення одиниць зберігання, що потребують покращення фізичного стану (ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).

Перевірка бібліотечного фонду – періодичний переоблік документів, з метою підтвердження їхньої наявності у бібліотеці та встановлення відповідності до облікових документів (Библиотечная энциклопедия / Рос. гос. б-ка. – М., 2007. – С. 823).

Перевірка фонду – звіряння кожної одиниці зберігання фонду з документами індивідуального обліку для встановлення у фонді творів друку та інших матеріалів, зареєстрованих у документації бібліотеки (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. – М., 1986).

Підсобні фонди – частина бібліотечного фонду, що наближена до відділу обслуговування та складається з документів підвищеного попиту для швидкого задоволення потреб користувачів (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. –  М., 1986).

Резервний фонд – частина бібліотечного фонду, призначена для поповнення (заміни) фонду бібліотеки (Библотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. –  М., 1986).

Cпеціалізований фонд – це бібліотечний фонд, який складається з документів, відібраних за певними ознаками: вид документів, читацьке призначення тощо (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. – М., 1986).

Спеціалізований фонд – бібліотечний фонд, що складається з документів, відібраних за функціональним і читацьким призначенням (Библиотечная энциклопедия / Рос. гос. б-ка. –  М., 2007. – С. 981).

Топографічний каталог – каталог, в якому бібліографічні записи розташовані згідно з розстановкою документів на полицях, і які слугують для перевірки (інвентаризації) бібліотечних фондів (Библиотечное дело : терминол. слов. / сост.: И. М. Суслова, А. Н. Уланова. –  М., 1986).